- зблукати
- -а́ю, -а́єш, док., розм.1) перех. Блукаючи, обходити що-небудь.2) неперех. Те саме, що заблудити 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зблукати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
заблудити — (загубити правильний напрямок руху, утратити просторову орієнтацію), заблудитися, зблудити(ся), заблукати(ся), зблукати(ся), заплутатися; збитися, схибити (зійти із правильного шляху) … Словник синонімів української мови